- денце
- -я, ч.1) Зменш.-пестл. до дно 2).2) бот. Нижня частина цибулин і квіток деяких рослин.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Денце — (подбой) Доска (1), окаймлявшая сверху или снизу фриз (лобовая доска, фризовая доска, красная доска, платок) на главном фасаде деревянной крестьянской избы (1). (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) … Архитектурный словарь
денце — (давньорус.) Чільна дошка на фасаді дерев яної хати або горизонтальна тяга, що відділяє фронтон від кліті зрубу. Прикрашалась розписами чи різьбленням у російській народній архітектурі … Архітектура і монументальне мистецтво
денце — іменник середнього роду * Але: два, три, чотири денця … Орфографічний словник української мови
денце — ця, с. Св. Дерев яна кришка до бочки … Словник лемківскої говірки
Подбой — Денце. (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) … Архитектурный словарь
Луары Верхней департамент — (Haute Loire) дпт. во Франции; обнимает части Лангедока и Оверни. 4962 кв. км, 3 округа, 28 кант., 264 общины, 320063 жит; Гл. г. Ле Пюи. Грандиозное разнообразие гор (отроги Севенн и Овернских) и долин; застывшая лава образует на больших… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ДЕНЫШКО — ср., костр. донышко, ·умалит. дно. Денце ср., ниж. донце, для подстановки пряльного гребня. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
денцевий — а, е. Прикм. до денце … Український тлумачний словник